ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Педагогіка та Психологія

Особливості формування французькомовної лінгвосоцокультурної компетентності: професійно-методичний аспект

2024-02-28T11:22:54+02:00

У статті розкрито особливості формування французькомовної лінгвосоцокультурної компетентності у професійно-методичному аспекті, тобто професійно-методичної підготовки майбутніх викладачів у процесі вивчення методики навчання іноземних мов у закладах вищої освіти. Методичними знаннями майбутні викладачі французької мови оволодівають під час лекцій. Методичні вміння розвиваються шляхом виконання професійно-методичних завдань
(аналітичних (аналіз вправ, методичних розробок, навчальних матеріалів, засобів навчання), моделювальних (доповнення, розроблення вправ і завдань), творчих (укладання планів-конспектів фрагментів практичних занять)) на практичних заняттях та під час самостійної позааудиторної роботи. Наведено приклади комплексів професійно-методичних завдань для підготовки майбутніх викладачів до формування французькомовної лінгвосоціокультурної компетентності студентів.

Ставлення студентів до вивчення іноземних мов під час війни в Україні

2024-02-28T14:40:44+02:00

Війна, яка триває в Україні більше півтора року, фізично та морально вплинула на студентів Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Висунуто гіпотезу про те, що війна негативно вплинула на навчання студентів. Щоб краще зрозуміти, що переживають студенти в умовах воєнного стану, як вони ставляться до вивчення мови загалом, анонімно у форматі онлайн опитано студентів за допомогою спеціально розробленої анкети. Загалом було заповнено 194 анкети. Студенти переважно оптимістичні: 75 % думають позитивно й упевнені, що незабаром будуть ухвалені оптимальні рішення щодо якнайшвидшого завершення війни. Студенти наголосили, що їм поталанило, незважаючи на складні обставини, пов’язані з безпекою, мати офлайн-заняття, оскільки вивчення мови ефективніше, якщо є прямий контакт із викладачем та однокурсниками (79 %).

Тьюторський супровід навчання перекладу майбутніх філологів

2024-02-28T13:09:20+02:00

У статті зосереджено увагу на пошуку інноваційних освітніх технологій удосконалення професійного інструментарію майбутніх філологів. Досліджено проблему тьюторського супроводу як комплексної педагогічної проблеми. Визначено етапи, принципи та спеціальні методи тьюторського супроводу здобувачів. Розглянуто принципи побудови індивідуальної освітньої програми, індивідуальної освітньої траєкторії, індивідуального освітнього маршруту як базових категорій тьюторського супроводу освітнього процесу. Описано реалізацію тьюторської моделі навчання під час опанування майбутніми фахівцями навчальної дисципліни “Практика усного перекладу”. Констатовано, що освітній процес, у рамках тьюторської моделі, набуває рис відкритості, варіативності, персоналізації, реалізації особистісно значущого освітнього сценарію для кожного здобувача, сприяє розв’язанню конкретних професійних завдань, не обмежуючи його академічної автономії.

Роль лінгводидактичного тестування у формуванні професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов

2024-02-28T12:00:40+02:00

У статті обґрунтовано доцільність використання потенціалу лінгводидактичного тестування на практичних заняттях з іноземних мов у мовних закладах вищої освіти для формування професійної компетентності майбутніх учителів. Автори закцентували необхідність опанування студентами, поряд із широким репертуаром сучасних технологій навчання, технології лінгводидактичного тестування з метою контролю рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності. Послуговуючись власним практичним досвідом розробки лінгводидактичних тестів та результатами проведеного тестування студентів ІІІ, IV курсів ПВНЗ “Український гуманітарний інститут”, автори запропонували практичні рекомендації щодо впровадження технології сучасного лінгводидактичного тестування задля подальшого використання студентами цієї технології в професійній діяльності.

Саморозвиток особистості і формування готовності студентів-нефілологів до майбутньої професійної діяльності

2024-02-28T12:39:27+02:00

У статті розглянуто особливості формування професійної готовності студентів-нефілологів до майбутньої професійної діяльності, що визначають саморозвиток особистості сучасної студентської молоді. Розглянуто важливість і своєрідність визначення структури психологічно-педагогічної готовності студентів до професійної діяльності. Виокремлено функції
змісту навчання, обґрунтовані в концепціях професійного становлення фахівця. Наголошено на потребі зауважити три основні напрями щодо готовності студентів, зокрема розвиток професійної компетенції, удосконалення когнітивного стилю діяльності та оформлення мотиваційно-ціннісної сфери особистості. З опертям на результати аналізу названо три групи функцій (основоположні, допоміжні і службові), у межах яких визначено реалізацію професійної підготовки і саморозвиток особистості задля формування професійної готовності студентів-нефілологів до майбутньої діяльності.

Робоча програма навчальної дисципліни “Лексичні та граматичні особливості перекладу з англійської мови” .

2024-02-28T15:16:52+02:00

Робоча програма для курсу вибіркових дисциплін “Лексичні та граматичні особливості перекладу з англійської мови” призначена для студентів четвертого курсу першого бакалаврського рівня у галузі знань 01 “Освіта / Педагогіка”, спеціальності 014 “Середня освіта”, зі спеціалізацією “Мови та зарубіжна література”. Курс покликаний забезпечити студентам можливість набуття відповідного рівня знань про базові загальнотеоретичні та практичні принципи і закономірності перекладу лексико-граматичних явищ з англійської мови на українську; сформувати у студентів
уміння та навички практичного застосування перекладацьких прийомів та підготувати до перекладу різних типів текстів.

Розвиток мовної толерантності та практика викладання мов у Закарпатському Угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ

2024-02-28T13:41:57+02:00

У статті зроблено спробу показати, як на практиці втілюється або може бути втілено процес мовного та освітнього розвитку, основна мета і напрямок якого визначені угорською громадою Закарпаття протягом останніх десятиліть у численних наукових працях. Розглянуто роль мовного підходу у забезпеченні ефективності навчання, шляхи його належного формування на рівні загальної та вищої освіти. З цією метою проаналізовано навчальні програми та наукові праці щодо організації навчального процесу, до яких додані емпіричні дані, зібрані за допомогою соціолінгвістичного опитування. Аналіз програм та досліджень зібраних емпіричних даних показує, що угорська мовна освіта служить інтересам громади на всіх рівнях. Результати теоретичних і емпіричних соціолінгвістичних досліджень будуть використані для того, щоб студенти змогли здобути знання і мовні навички, які можна використати на практиці.