ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Педагогіка та Психологія

Розвиток соціокультурної компетентності майбутніх перекладачів (English)

Л. Г. Мовчан — 2026-04-24

У статті описано результати дослідження перекладу як соціально та культурно зумовленої практики, що виходить за межі суто лінгвістичного підходу. Здійснено ретроспективний аналіз становлення соціокультурного компоненту в перекладознавстві у 70-х роках ХХ століття в контексті переходу від еквівалентності до функціональних, дескриптивних і міжкультурних підходів. Сучасні соціополітичні трансформації мовних систем актуалізують семантичну неоднозначність та соціальні конотації лексичних одиниць, що створює нові виклики для перекладачів. У статті підкреслено роль соціокультурної компетентності як ключової складової професійної підготовки перекладачів. З опорою на матеріали Празької конференції (2003) переклад розглядається як форма міжкультурного посередництва, у центрі якого перебуває особистість перекладача. Обґрунтовано необхідність інтеграції культурного навчання у філологічні освітні програми з метою формування міжкультурної комунікативної компетентності, критичного
мислення та професійної чутливості майбутніх перекладачів.

Компоненти моделі педагогічної системи підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі

В. В. Колесник — 2026-04-24

У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі в контексті трансформацій сучасної вищої освіти, зумовлених упровадженням компетентнісного підходу, цифровізацією освітнього процесу та зростанням вимог ринку праці до професійної підготовки випускників. Обґрунтовано доцільність використання педагогічного моделювання як ефективного методологічного інструменту проєктування цілісної системи професійної підготовки майбутніх аграріїв. Виокремлено та схарактеризовано цільовий, мотиваційно-ціннісний, змістовий, організаційно-діяльнісний, методичний, результативно-оцінювальний і рефлексивний компоненти моделі. Розкрито їх змістове наповнення, функціональне призначення та взаємозв’язок у процесі формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти аграрного профілю. Доведено, що реалізація запропонованої моделі сприяє підвищенню якості професійної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі та формуванню їх готовності до ефективної професійної діяльності.

Формування культури терміновживання у здобувачів вищої освіти

М. П. Баган — 2026-04-24

У статті презентовано методику формування культури терміновживання у здобувачів вищої освіти. Визначено основні аспекти високого рівня культури добору й застосування термінології: розуміння функції термінів, знання дефініцій усіх термінів, якими оперує студент, практичні навички використання термінних словників та енциклопедій, уміння системно й уніфіковано застосовувати термінологію, зокрема запозичену. Запропоновано низку конкретних вправ, якими можна навчити студентів ефективно добирати термінний інструментарій дослідження. Наголошено на важливості залучення студентів до аналізу реальних проблем терміновживання, формування в них усвідомленого й відповідального ставлення до національної термінології.

Оптимізація переліку ключових компетентностей ХХІ століття для навчання іноземної мови учнів базової школи

О. М. Устименко — 2026-04-24

Статтю присвячено питанню оптимізації переліку ключових компетентностей в контексті національної освітньої реформи “Нова українська школа” (НУШ) для навчання іноземної мови учнів базової школи. Акцентовано увагу на методичній суперечності між вимогою наскрізного формування всіх десяти ключових компетентностей НУШ та практичною неможливістю їхньої систематичної інтеграції засобами одного навчального предмета. Проведено порівняльний аналіз міжнародних концептуальних рамок компетентностей ХХІ століття (UNESCO, OECD PISA, WEF, Oxford, Cambridge та ін.), який дозволив обґрунтувати необхідність обмеження переліку ключових компетентностей ХХІ століття для формування на уроках іноземної мови в базовій школі. Доведено, що найбільш релевантними та універсальними є 4К-компетентності (критичне мислення, креативність, спілкування, співпраця) у поєднанні з умінням учитися. На основі емпіричного дослідження (анкетування вчителів та учнів) виявлено основні системні бар’єри і потреби: брак методичних матеріалів та інструментів оцінювання ключових компетентностей ХХІ століття, а також необхідність цілеспрямованого розвитку в учнів базової школи навчальної автономії і критичного мислення. Обґрунтовано, що використання чітких дескрипторів, наданих міжнародними рамками, як-от Кембриджською, може забезпечити систематизоване формування та оцінювання обраного кластера ключових компетентностей. Визначено перспективи подальших розвідок, зокрема розроблення інструментарію оцінювання та методичного забезпечення для гармонійного формування в учнів базової школи ключових компетентностей ХХІ століття в процесі оволодіння міжкультурною іншомовною комунікативною компетентністю.

Професійна готовність учителя до профільного навчання іноземних мов старшокласників: методичний аспект проблеми

Л. Я. Зєня — 2026-04-24

У статті порушується проблема професійної підготовки вчителів до профільного навчання іноземних мов старшокласників з урахуванням диференціації змісту освіти. Акцентуючи увагу на необхідності поглибленого вивчення іноземних мов старшокласниками на основі профільної
спеціалізації, авторка статті пропонує передбачити в професійній підготовці вчителів формування їхньої готовності до його реалізації. У статті розглядаються результати наукових розвідок у підготовці вчителів, зокрема і до профільного навчання іноземних мов. Спираючись на результати проведених досліджень та послуговуючись власним досвідом їх упровадження, авторка статті наголошує на необхідності уточнення змісту трудових функцій вчителя і визначення типових завдань його професійно-методичної діяльності як передумови моделювання готовності вчителя до профільного навчання іноземних мов.

Свідомість та специфіка ментальності як психосоціальне явище

В. Є. Виноградова — 2026-04-24

Феномен ментальності є однією із форм суспільної свідомості і характеризується надсвідомим характером. Це глибинна структура, що визначає способи сприйняття світу, ціннісні орієнтації та поведінкові стереотипи. На основі узагальнення й уточнення психологічної суті та особливостей ментальності окреслено психоенергетичний ресурс для ефективного розвитку особистості. Методологічну основу дослідження становлять положення системного підходу, орієнтованого на виявлення внутрішньої єдності та форм його міждисциплінарних зв’язків. Ментальність вважається багатокомпонентним психосоціальним явищем, що інтегрує когнітивні, емоційні та поведінкові аспекти людської діяльності. Перспективи подальших наукових розвідок у сфері вивчення ментальності та закономірностей її функціонування в складних умовах сучасних перетворень українського соціуму є однією з ключових науково-методологічних проблем.

Вибіркова навчальна дисципліна “Розвиток критичного мислення на уроках іноземної мови”: тематичний план та досвід упровадження

Г. Е. Борецька — 2026-04-24

У статті представлено тематичний план навчальної дисципліни “Розвиток критичного мислення на уроках іноземної мови”, основний зміст лекційних занять та рефлексивний аналіз педагогічного досвіду, накопичений завдяки апробація дисципліни впродовж трьох навчальних років. “Розвиток критичного мислення на уроках іноземної мови” входить до блоку вибіркових навчальних дисциплін професійної і практичної підготовки та пропонується здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти у галузі знань А Освіта зі спеціальності А4 Середня освіта (спеціалізація Англійська / Німецька / Французька / Іспанська мова і література). Визначена мета дисципліни, яка полягає у розкритті поняття “критичне мислення”, дослідженні особливостей його розвитку, оволодінні здобувачами вищої освіти методичними знаннями і вміннями аналізу, відбору та самостійного застосовування технологій розвитку критичного мислення на уроках іноземної мови. Деталізовано тематичний план дисципліни із розподілом годин на лекційні і семінарські заняття та самостійну роботу здобувачів. Відповідно до тематичного плану, зміст навчальної дисципліни розкривається у двох змістових модулях. Перший модуль присвячено теоретичним передумовам розвитку критичного мислення та медіаграмотності, як складової критичного мислення. У другому модулі розглядається формування іншомовної комунікативної компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти з використанням технологій розвитку критичного мислення; вивчаються етапи розвитку критичного мислення та досліджується використання інтерактивних технологій на уроках іноземної мови. У статті висвітлено ключові досягнення здобувачів вищої освіти, що стали результатом опанування навчальної дисципліни, зокрема успішне проходження Національного тесту з медіаграмотності, участь у міжнародних конференціях та написання і захист курсових робіт, присвячених розвитку критичного мислення й медіаграмотності. Отримані результати підкреслюють актуальність дисципліни та її позитивний вплив на професійне становлення майбутніх вчителів іноземних мов.

Навчальна дисципліна “Культура мовлення українського перекладача”: концепція, структура та змістове наповнення робочої програми

Г. Б. Мінчак — 2026-04-24

У статті описано робочу програму вибіркової навчальної дисципліни українознавчого спрямування “Культура мовлення українського перекладача”, що розроблена для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Київського національного лінгвістичного університету. Окреслено мету курсу, змістове наповнення дисципліни, яке охоплює питання культури писемного й усного мовлення, правописної кодифікації, акцентологійних, лексико-семантичних, морфологійних і синтаксичних норм, а також актуальні процеси мовного розвитку кінця ХХ – першої чверті ХХІ століття. Окрему увагу приділено розвитку навичок редагування, аналізу мовленнєвих помилок, удосконаленню мовної майстерності та виробленню етичної й професійно переконливої комунікації. Висвітлено структуру курсу, принципи оцінювання навчальних досягнень, форми поточного й підсумкового контролю, а також систему компетентностей, що формуються в процесі навчання. Представлено основні й додаткові джерела, які забезпечують науково-методичну підтримку дисципліни.

Робоча програма навчальної дисципліни “Теорія і практика перекладу текстів офіційно-ділового дискурсу (англійська мова)”

К. П. Никитченко — 2026-04-24

Робоча програма курсу дисципліни ““Теорія і практика письмового перекладу текстів офіційно-ділового дискурсу (англійська мова)” ” призначена для студентів третього курсу першого бакалаврського рівня у галузі знань 03 Культура, мистецтво та гуманітарні науки спеціальності В11. “Філологія”, зі спеціалізацією В11.041 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська. Дисципліна має на меті поглиблення знань студентів з точки зору розуміння термінологічного матеріалу, розширення словникового запасу студентів у рамках матеріалу, що планується для IІI курсу, вивчення структури документів та відповідних мовних кліше, правил перекладу документів та завірення перекладів, способів передачі власних імен, реалій та безеквівалентної лексики. Передбачаються вправи на тренування вільного користування термінологічними одиницями на закріплення галузевої лексики.

Вибіркова навчальна дисципліна “Українські ономастичні студії”: тематичний план та досвід реалізації

В. П. Заскалета — 2026-04-24

У статті представлено тематичний план вибіркової навчальної дисципліни українознавчого спрямування “Українські ономастичні студії”, пропонованої для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Київського національного лінгвістичного університету в галузі знань А Освіта зі спеціальності А4 Середня освіта (спеціалізація Українська мова і література). Окреслено мету вивчення дисципліни, що полягає в ознайомленні майбутніх учителів української мови та літератури з теоретичними засадами ономастики, її розділами та термінним апаратом, у формуванні в студентів уявлень про основні етапи становлення українського ономастикону, особливостей онімів у лексичній системі мови та їхніх функцій; у збагаченні дослідницького апарату здобувачів вищої освіти за рахунок застосування методів та способів вивчення власних назв, аспектів опрацювання онімної системи; в усвідомленні своєрідності та тривалої історії становлення українського ономастикону, його зв’язку з історією українського народу, його культурою; у розвитку стійкого інтересу до українського ономастикону. Удокладнено тематичний план дисципліни із розподілом годин на лекційні і семінарські заняття та самостійну роботу здобувачів. Згідно з тематичним планом, зміст навчальної дисципліни розкривається у двох змістових модулях. Перший модуль присвячено теоретико-методологійним засадам ономастики, а другий – дослідженню власних назв у сучасній лінгвістиці. У статті обґрунтовано важливість викладання дисципліни і висвітлено досягнення здобувачів вищої освіти (участь у міжнародних конференціях в Україні та за кордоном, публікація тез виступів, написання і захист курсових робіт з ономастики, участь у конкурсах наукових робіт і здобуття призових місць), що стали результатом опанування навчальної дисципліни, свідчать про її актуальність, а також позитивний вплив на професійне становлення майбутніх учителів української мови та літератури.

Штучний інтелект змінює все: штучний розум у вищій освіті

Н. М. Пиж — 2026-04-24

У статті здійснено глибинний критичний аналіз сучасних можливостей, методологічних перспектив та ціннісних аспектів використання штучного інтелекту (ШІ) в академічному середовищі, зокрема у сфері викладання мов. Авторка робить системний огляд впливу сучасних великих мовних моделей (LLM) на трансформацію освітньої моделі, звертаючи увагу на структурні зміни в навчальному процесі, адаптацію педагогічних стратегій та переформатування ролі викладача. У статті детально розглянуто нагальні питання збереження автономності мислення, розвитку критичного та рефлексивного мислення студентів, а також забезпечення правдивості спілкування і достовірності знань. Особливу увагу приділено інтеграції ШІ як персоналізованого когнітивного асистента, що здатен формувати адаптивне навчальне середовище, сприяти розвитку мовних та аналітичних компетенцій, подоланню психологічних бар’єрів у говорінні та письмі, а також стимулювати активну рефлексію над власними освітніми досягненнями. Окремо обговорюється роль викладача в нових умовах – від транслятора знань до когнітивного коуча, фасилітатора діалогу та архітектора навчального досвіду, що передбачає розвиток педагогічної та цифрової компетентності, навичок формулювання ефективних запитів до ШІ та оцінювання результатів його взаємодії зі студентом. У статті запропоновано конкретні шляхи формування рефлексивної компетентності та цифрової доброчесності як ключових завдань сучасної освіти, включно з випрацюванням політик прозорості використання ШІ, методами оцінювання процесу навчання, перевіркою фактологічної точності автоматично згенерованого контенту та розвитком критичного ставлення до алгоритмічних рекомендацій. Крім того, обґрунтовано концепцію спільного навчання “Людина-разом-із-ШІ”, яка передбачає інтеграцію технологій у процес підвищення когнітивних і комунікативних навичок студентів без утрати творчої автономії, забезпечуючи синергію між людським інтелектом та потенціалом ШІ. Авторка наголошує, що ефективне використання ШІ у вищій освіті потребує системного підходу, поєднання методологічних, етичних і технологічних аспектів та спрямоване на формування освітнього середовища, яке розвиває критичне мислення, самостійність і відповідальність майбутніх фахівців.

Застосування ШІ-технологій для розвитку діалогічного мовлення англійською мовою в учнів старших класів

М. Л. Писанко — 2026-04-24

У статті розглянуто низку онлайн-застосунків з убудованим штучним інтелектом для розвитку умінь говоріння англійською мовою як альтернативний засіб навчання іноземних мов. Названо критерії добору застосунків та вимоги до них. Проаналізовано особливості та спільні структурні елементи обраних застосунків, доцільність, ефективність та умови їх імплементації в навчання іноземної мови в закладах загальної середньої освіти. Описано результати анкетування, проведеного серед учителів і здобувачів освіти 10–11 класів у закладах загальної середньої освіти.

Особливості використання інструментів менеджменту в навчанні вчителів іноземної мови

О. В. Слаба — 2026-04-24

У статті проаналізовано використання інструментів менеджменту в навчанні вчителів іноземних мов у контексті трансформації освіти. Підкреслено значення формування управлінських компетентностей педагогів, здатних ефективно планувати, організовувати та контролювати навчальний процес у цифровому середовищі. Метою дослідження є визначення впливу тайм-менеджменту, цифрових технологій і педагогічного маркетингу на ефективність педагогічної діяльності та розвиток професійних компетентностей. Використано аналіз наукових джерел, синтез підходів до управління освітнім процесом і спостереження за практикою застосування менеджмент-інструментів. З’ясовано, що системне їх використання знижує рівень стресу, підвищує якість підготовки занять, оптимізує роботу та підсилює мотивацію студентів. Поєднання цих інструментів формує в педагогів ключові компетентності: самоорганізацію, лідерство, командну взаємодію й готовність до безперервного розвитку.