ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Педагогіка та Психологія

Особливості побудови педагогічної системи професійної орієнтації майбутніх фахівців аграрної галузі закладів вищої освіти

В. Колесник — 2024-09-06

Стаття присвячена одній з актуальних проблем підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. На основі аналізу наукової літератури з’ясовано особливості побудови педагогічної системи професійної орієнтації майбутніх фахівців. Метою статті є визначення особливості наукових аспектів побудови педагогічної системи професійної орієнтації майбутніх фахівців аграрної галузі закладів вищої освіти. Достовірність і наукова обґрунтованість результатів дослідження забезпечені теоретико-методологійним і методичним обґрунтуванням дослідження, комплексним використанням методичних засобів. Значну увагу в статті зосереджено на критеріях оцінювання педагогічного процесу – потребнісно-мотиваційному, операційно-діяльнісному, критерії «Я-концепція» та їх конкретні показниках. Виокремлено та змістовно наповнено основні аспекти педагогічної системи професійної орієнтації студентів закладів вищої освіти аграрного напряму:
зосереджено увагу на таких компонентах, як професійна інформація, професійне консультування, надання рекомендацій студентам про особливості і перспективи майбутньої професійної діяльності тощо. Визначено ступінь придатності студента до професії в аграрній сфері економіки на основі психологічних, психофізіологічних і фізичних можливостей особистості, а саме: стійкий стан особистості, заснований на громадянському світогляді, внутрішньо узгодженій, стійкій
системі усвідомлених потреб, спонукань, цілей, зумовлених її схильністю та підготовленістю до оволодіння професією, пов՚язаною з працею на землі. Виявлено основні критерії готовності до самостійного вибору студентами майбутньої професії й подано рекомендації з побудови педагогічної системи професійної орієнтації майбутніх фахівців-аграріїв. Зазначено, що побудова адекватної й ефективної педагогічної системи професійної орієнтації майбутніх фахівців аграрної
галузі закладів вищої освіти результативною є тоді, коли її починають проводити з першого курсу, спираючись на професійну діагностику, професійний добір та професійну адаптацію, що сприяє більш точному й умотивованому професійному самовизначенню у вищій школі.

Навчання японського монологічного мовлення засобами «ракуґо» (японської комічної оповіді)

Ю. Грикун — 2024-09-06

Статтю присвячено питанню формування іншомовної комунікативної компетенції в говорінні, зокрема навчання японського монологічного мовлення на основі японських комічних оповідей «ракуґо». У статті докладно розглянуто особливості японського жанру «ракуґо», його відмінності від популярного жанру «стендап-комеді» та чинники, що викликають комічний ефект, кваліфіковано ці оповіді як засіб едьютейнменту. Вони є цікавим матеріалом для навчання японського монологічного мовлення завдяки багатству лінгвістичних і культурологічних елементів та «дуалістичній» природі – наявності специфічних елементів японського гумору та універсального гумору, що полегшує сприйняття матеріалу. Завдяки цьому оповіді «ракуґо» використовують у навчанні японського мовлення іноземних студентів. У дослідженні з’ясовано, що ці оповіді являють собою специфічну форму монологу з елементами діалогу/полілогу. Також
розглянуто тип оповіді «кобанаші» як спрощену версію «ракуґо», окреслено її особливості та переваги, особливо на початковому етапі навчання японської мови.

Ієрархія функцій методики навчання студентів-нефілологів для становлення їхньої особистості як майбутніх фахівців

І. Дроздова — 2024-09-06

У статті виділено й запропоновано функції змісту навчання, обґрунтовані в концепції професійного становлення фахівця, відповідно до яких компонентами професійно зумовленої структури особистості є професійна спрямованість, професійна компетентність, важливі психофізіологічні властивості і професійний менталітет. Основоположні, допоміжні і службові функції визначають професійну підготовку й розвиток професійного мислення й мовлення відповідно до вимог сучасного суспільства і ринку праці. Для визначення номенклатури ієрархії функцій, професійного мислення і мовлення фахівця використано системний та синергетичний методологійні підходи; загальнофілософські й лінгвофілософські принципи
об’єктивності, переходу від абстрактного до конкретного, єдності мислення, мови й мовлення, урахування особливостей мислення й мовлення студентів у процесі входження в професію тощо. З урахуванням функції змісту навчання в багатокомпонентній структурі становлення особистості
виділено такі аспекти: інтелектуальний (сформованість професійного мислення і на його основі професійного мовлення – за напрямом майбутньої діяльності студента), мотиваційний (рівні зацікавленості студентів у формуванні професійного менталітету, в оволодінні професійним мовленням), предметно-практичний (науково-практична сфера засвоєння мовних знань як засобу здобуття знань за фахом), нормативний (унормоване володіння знаннями, уміннями і навичками з професійного мовлення) і виконавчий (фахове спілкування у різних ділових ситуаціях тощо).

Сучасні технології розвитку емоційного інтелекту студентства

І. Пініч — 2024-09-06

У статті запропоновано аналітичний огляд сучасних тенденцій навчання і розвитку соціально-емоційних і етичних компетентностей в академічних середовищах України і решти світу. Визначено пріоритетні ініціативи з упровадження стратегій розвитку емоційного інтелекту у вигляді фокусного та інтегрованого підходу. Запропоновано комбіноване, послідовне або одночасне застосування вказаних стратегій у навчанні на принципах інтегрованого контенту в навчанні іноземних мов (CLIL). Засновано на емпіричному матеріалі, отриманому автором у процесі викладання мовознавчої дисципліни “Сучасна лінгвістика емоцій: інтегральний підхід”, виокремлено перспективні технології розвитку емоційного інтелекту студентства на загальнопедагогічних засадах гуманності, інтеграції знань, інтерактивності й загальної комп’ютеризації, які знаходять свій вияв у комплексних поєднаннях їх застосування.

Формування культури мовного оформлення результатів наукових досліджень в електронних презентаціях

М. Баган — 2024-09-06

У статті випрацювано й систематизовано вимоги до мовного оформлення результатів наукових досліджень в електронних презентаціях. Авторка проаналізувала типові мовні помилки в електронних презентаціях наукових досліджень, представила методику їх усунення, дала практичні
рекомендації щодо переформулювання громіздких і важких для сприйняття конструкцій, усунення тавтології, багатослів’я. Наголошено, що грамотне й стилістично бездоганне мовне оформлення електронної презентації є важливою запорукою ефективного наукового спілкування.

Інтеграція українських дітей дошкільного і шкільного віку в освітнє середовище Словаччини

О. Волярська — 2024-09-06

У статті досліджується інтеграція українських дітей в освітнє середовище Словаччини. Встановлено, що цей процес потребує значної мовної, освітньої та соціально-психологічної підтримки. Представлено основні результати експерименту “Підтримка українських біженців в освіті”, проведеного у 2022-2023 роках за сприяння Національного інституту освіти і молоді Словаччини у співпраці з урядом, Міністерством освіти та Дитячим фондом ООН. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Узагальнено відповіді педагогічних працівників, українських батьків та учнів. З’ясовано, що словацькому соціуму необхідно пришвидшити інтеграцію українських дітей. Пропоновано рекомендації для інтеграції українських учнів-біженців на державному, регіональному рівнях та рівні закладів освіти, які рекомендовано використовувати при підготовці державної політики та стратегій підвищення кваліфікації вчителів у Словаччині та Україні.

Формування психологічної компетентності усного перекладача (на прикладі японської мови)

Ю. Наумова — 2024-09-06

Стаття присвячена ролі психологічної компетентності в підготовці фахівців усного перекладу у вищих закладах освіти України. Увагу акцентовано на проблемі поширення стресу та емоційного вигорання серед усних перекладачів, що можна пояснити і специфікою перекладацької професійної діяльності, складністю мовних відмінностей та культур, і недостатньою підготовленістю майбутніх фахівців до таких випробувань. Запропоновано враховувати в процесі підготовки магістрів за спеціалізацією “Східні мови і літератури (переклад включно)” психологічну компетентність, яка передбачає здатність фахівця справлятись зі стресом, оволодіння навичками емоційної регуляції, формування умінь конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації, обізнаність у практиці ділового та національного японського етикету, готовність працювати в дискомфортних умовах.

Формування дослідницької компетентности в майбутніх учителів української мови та літератури під час вивчення курсу “українська етнолінгвістика”

М. Баган — 2024-09-06

У статті обґрунтовано важливість курсу “Українська етнолінгвістика” для підготовки майбутніх учителів української мови та літератури, оскільки він сприяє не лише розширенню їхнього світогляду, а й формуванню дослідницької компетентности, що визначає здатність освітян-словесників до аналітичного мислення, креативности, творчого підходу, вдумливости. Запропоновано завдання з етнолінгвістики на нефольклорному матеріалі, зокрема медіа- та відеоресурсів. Окреслено переваги етнолінгвістичних мінідосліджень на сучасному матеріалі: вони посприяють шліфуванню вмінь майбутніх учителів глибше аналізувати комунікативне середовище, практикувати у своїй професійній діяльності нестандартні завдання, інтегрувати методи, здобутки різних галузей знань, стимулювати учнів до вдумливого аналізу інформаційного простору.