ВІСНИК КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЛІНГВІСТИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія Педагогіка та Психологія

Підходи до класифікації стратегій у вітчизняній методиці навчання іноземних мов

К. О. Мельник — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено підходи до класифікації навчальних стратегій у контексті вітчизняної методики навчання іноземних мов. У сучасному суспільстві, яке характеризується швидкими змінами, підвищенням вимог до іншомовної компетентності, важливе місце посідає вдосконалення методик навчання. Зокрема, систематизація та класифікація навчальних стратегій стають інструментами ефективного використання методик у процесі здобуття іншомовних компетентностей. Водночас специфіка вітчизняного освітнього контексту потребує адаптації підходів до стратегій навчання, враховуючи й особливості української методики, й індивідуально-психологічні характеристики учнів.
Особливий акцент зроблено на ключовій ролі навчальних стратегій у формуванні іншомовної комунікативної компетентності, що є центральною метою сучасної мовної освіти. Визначено, що вітчизняна методика поєднує елементи європейського, радянського та сучасного світового досвіду, створюючи унікальний освітній контекст. У статті систематизовано основні тематичні напрями досліджень у цій сфері: розробку стратегій навчання, їхню адаптацію до різних видів мовленнєвої діяльності, упровадження інноваційних технологій і формування методологічних основ для класифікації.
Особливу увагу приділено інтеграції когнітивних, метакогнітивних, соціальних та афективних компонентів стратегій, що дозволяє забезпечити особистісно орієнтований підхід у навчанні. Підкреслено важливість адаптації стратегій до специфіки освітнього контексту України з урахуванням когнітивних особливостей учнів, їхньої мотивації, соціокультурного середовища та викликів сучасної освіти, зокрема цифровізації і дистанційного навчання.
У статті запропоновано авторську класифікацію навчальних стратегій, яка враховує як зарубіжні напрацювання, так і національні освітні традиції. Крім широко відомих і визнаних у наукових колах стратегій, додатково виокремлено методичні, технічні, емоційно-психологічні та культурологічні стратегії, що охоплюють широкий спектр методів і підходів до навчання. Окреслено перспективи подальших досліджень у сфері систематизації навчальних стратегій з метою оптимізації освітнього процесу та забезпечення якісного викладання іноземних мов у закладах освіти України.

Щодо важливості вивчення досвіду Японії в реалізації реформи «Нова українська школа»

Ольга Матвієнко, Валерія Кудіна — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

Система шкільної освіти в Україні переживає сьогодні серйозне реформування, особливої уваги у зв’язку з цим потребує найважливіший її складник – ціннісне виховання, у реалізації якого може допомогти успішний досвід Японії. Загалом вектор освітньої реформи в Україні близький до освітньої практики сучасної Японії. Підходи до організації навчання, різноманітні освітні ресурси, залучення представників інших культур, носіїв мови, зокрема ALT («помічник вчителя мови») в Японії мають багато спільного з практикою кращих, зокрема приватних шкіл, чого часто не вистачає школам державним, особливо сільським в Україні. Зважаючи на нагальність забезпечення рівності в освіті, це дослідження вивчає контекст, що забезпечує успіх японської школи з метою використання його в практиці шкільної освіти в Україні.

Робоча програма навчальної дисципліни “Лексико-граматичний складник міжнародних іспитів з англійської мови”

К. А. Рибакова — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни “Лексико-граматичний складник міжнародних іспитів з англійської мови” призначена для студентів четвертого курсу першого бакалаврського рівня у галузі знань 01 “Освіта / Педагогіка”, спеціальності 014 “Середня освіта”, зі спеціалізації “Мови та зарубіжна література”. Курс спрямований на розвиток у студентів навичок лексико-граматичного аналізу, вдосконалення мовленнєвої точності, розширення лексичних ресурсів рівнів С1–С2 та засвоєння ключових граматичних структур. Студенти навчаться ефективно застосовувати лексико-граматичні знання під час виконання тестових завдань міжнародних іспитів (TOEFL, IELTS, Cambridge English Exams); сформують стратегії опрацювання складних мовних конструкцій; удосконалять використання письмових і усних навичок, що забезпечить готовність до професійного вживання англійської мови та успішного проходження сертифікації із володіння англійською мовою.

Програма атестаційного іспиту з другої іноземної мови (німецької) зі спеціальності 014 Середня освіта, спеціалізації 014.021 Англійська мова і література

О. О. Декало, Т. М. Кузьменко, М. В. Паустовська — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

Програма атестаційного іспиту з другої іноземної мови (німецької) призначена для здобувачів вищої освіти, які закінчують Київський національний лінгвістичний університет з освітньої програми “Іноземні мови та літератури, методика навчання іноземних мов і зарубіжної літератури (англійська мова і друга західноєвропейська мова)” зі спеціальності 014 Середня освіта, спеціалізації 014.021 Англійська мова і література за денною формою здобуття освіти. Розглянуто складники програми атестаційного іспиту з другої іноземної мови (німецької). Зосереджено увагу на вимогах до здобувачів вищої освіти, які атестуються за ступенем вищої освіти “бакалавр”. Описано структуру і зміст атестаційного іспиту з другої іноземної мови (німецької) та критерії його оцінювання. Запропоновано орієнтовний перелік питань та рекомендовану літературу для підготовки до іспиту.

Лінгвістичні передумови формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мови: лексичний аспект

В. П. Свиридюк — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто лексичний аспект як лінгвістичну передумову формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мови. Зосереджено увагу на лексико-семантичному розмаїтті, що становить духовний і матеріальний досвід німецькомовних країн. Проаналізовано фахову літературу з теми з метою отримання відповіді про національно-культурне маркування лексичних одиниць. З’ясовано регулятивні концепти німецькомовних народів. Акцентовано граматично коректне використання лексичних одиниць у процесі здійснення дискурсу. У статті визначено самобутність народу, яка найбільше віддзеркалюється в мові на рівні лексики, фразеології. Авторка виокремлює міжкультурний характер використання слова, який з’являється там, де виявляються розбіжності в його відтворенні реальної картини світу представниками двох іншомовних культур. Зазначено важливість вербально-семантичних засобів у формуванні навичок міжкультурно орієнтованого спілкування майбутніх викладачів німецької мови, а також ознайомлення із вербально-семантичним інструментарієм німецькомовних країн, чиї національні варіанти є основою формування міжкультурного спілкування. Лексико-фразеологічні одиниці виступають першим засобом для набуття культурологічних знань про країни і формування лінгвосоціокультурної компетентності. Наведено низку прикладів лексичних одиниць відповідно до національних варіантів австрійської, швейцарської та німецької мов. Авторка акцентує увагу на використанні нормативної літературної німецької мови, що становить навчально-методичну базу для формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності. У статті підкреслено важливість використання загальновживаної лексики, оскільки вона становить левову частку мовної спадщини кожного народу. Наведено приклади безперекладної лексики та реалії-слова, реалії-словосполучення, які характеризують повсякденний побут німецькомовних народів. Описано тевтонізми, австрицизми та гельветизми як національно марковані лексичні одиниці. Виокремлено пареміологійні одиниці німецької мови, яким властива репродуктивність і які визначають традиції і звичаї побутової культури народів виучуваної мови.

Варіативність англомовних термінів кримінального права

Т. І. Мись — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

Пропонована стаття присвячена типології англомовних юридичних термінів, зокрема термінів кримінального права. Основним завданням статті є виявлення зв’язків різних типів термінів у термінологічній системі з акцентом на типологічний поділ термінів відповідно до історичних, структурних, семантичних та функціональних характеристик термінологічних одиниць. Докладніше розглянуто питання походження термінів кримінального права в англійській мові, а також наведено окремі дані щодо різних класів термінів.

Вплив фінансування вищої освіти на академічні досягнення здобувачів і розширення доступу до освітніх можливостей (на прикладі Німеччини, Італії та Румунії)

Я. О. Рижук — вт, 04 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено взаємозв’язок між фінансуванням вищої освіти й академічними досягненнями здобувачів на прикладі Німеччини, Італії та Румунії. Автор обґрунтував вибір країн, спираючись на різницю їхніх підходів у питанні фінансування освіти та відмінностях освітніх систем. У статті проаналізовано доктринальні підходи до оцінювання якості та доступності освіти і на їх основі виокремлено три авторські критерії: рівень безробіття серед випускників закладів вищої освіти; кількість молоді, що має вищу освіту; позиції університетів у міжнародних рейтингах. Новизна статті полягає у формулюванні відповідних критеріїв та їхньому емпіричному аналізі з урахуванням статистичних даних. Автор статті виявив значні відмінності у фінансових моделях, які визначають якість освіти, її доступність і конкурентоспроможність випускників.

Профілізація середньої освіти: проблеми і перспективи

Л. Зєня — ср, 05 бер 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено ретроспективний аналіз упровадження профільного навчання на третьому рівні повної загальної середньої освіти в добу незалежності України. Висвітлення набутого досвіду профільного навчання в старших класах закладів загальної середньої освіти підкріплено наведенням державних документів, які регламентували його впровадження, та аналізом досліджень і публікацій, які створювали його теоретико-методологічну основу. Ефективність профілізації середньої освіти згідно з Державним стандартом 2024 року авторка статті пов’язує з необхідністю урахування не лише попереднього досвіду, а й сучасних психолого-педагогічних умов його впровадження. У статті розглянуто соціальні, методологійні та технологійні чинники, які зумовлюють специфіку профілізації середньої освіти на сучасному етапі.