Формування психологічної компетентності усного перекладача (на прикладі японської мови)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9283.40.2024.309803Ключові слова:
перекладознавство, японська мова, усний переклад, перекладацька компетентність, психологічна компетентність, емпіричне навчанняАнотація
Стаття присвячена ролі психологічної компетентності в підготовці фахівців усного перекладу у вищих закладах освіти України. Увагу акцентовано на проблемі поширення стресу та емоційного вигорання серед усних перекладачів, що можна пояснити і специфікою перекладацької професійної діяльності, складністю мовних відмінностей та культур, і недостатньою підготовленістю майбутніх фахівців до таких випробувань. Запропоновано враховувати в процесі підготовки магістрів за спеціалізацією “Східні мови і літератури (переклад включно)” психологічну компетентність, яка передбачає здатність фахівця справлятись зі стресом, оволодіння навичками емоційної регуляції, формування умінь конструктивно розв’язувати конфліктні ситуації, обізнаність у практиці ділового та національного японського етикету, готовність працювати в дискомфортних умовах.