Лінгвістичні передумови формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мови: лексичний аспект
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9283.41.2024.322957Ключові слова:
лексичні одиниці, майбутні викладачі, міжкультурний аспект, німецька мова, рідна мова, плюрицентричністьАнотація
У статті розглянуто лексичний аспект як лінгвістичну передумову формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності майбутніх викладачів німецької мови. Зосереджено увагу на лексико-семантичному розмаїтті, що становить духовний і матеріальний досвід німецькомовних країн. Проаналізовано фахову літературу з теми з метою отримання відповіді про національно-культурне маркування лексичних одиниць. З’ясовано регулятивні концепти німецькомовних народів. Акцентовано граматично коректне використання лексичних одиниць у процесі здійснення дискурсу. У статті визначено самобутність народу, яка найбільше віддзеркалюється в мові на рівні лексики, фразеології. Авторка виокремлює міжкультурний характер використання слова, який з’являється там, де виявляються розбіжності в його відтворенні реальної картини світу представниками двох іншомовних культур. Зазначено важливість вербально-семантичних засобів у формуванні навичок міжкультурно орієнтованого спілкування майбутніх викладачів німецької мови, а також ознайомлення із вербально-семантичним інструментарієм німецькомовних країн, чиї національні варіанти є основою формування міжкультурного спілкування. Лексико-фразеологічні одиниці виступають першим засобом для набуття культурологічних знань про країни і формування лінгвосоціокультурної компетентності. Наведено низку прикладів лексичних одиниць відповідно до національних варіантів австрійської, швейцарської та німецької мов. Авторка акцентує увагу на використанні нормативної літературної німецької мови, що становить навчально-методичну базу для формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності. У статті підкреслено важливість використання загальновживаної лексики, оскільки вона становить левову частку мовної спадщини кожного народу. Наведено приклади безперекладної лексики та реалії-слова, реалії-словосполучення, які характеризують повсякденний побут німецькомовних народів. Описано тевтонізми, австрицизми та гельветизми як національно марковані лексичні одиниці. Виокремлено пареміологійні одиниці німецької мови, яким властива репродуктивність і які визначають традиції і звичаї побутової культури народів виучуваної мови.
Посилання
Бацевич, Ф. С. (2009). Основи комунікативної лінгвістики : підручник. 2-ге вид. доп. Академія.
Бацевич, Ф. С. (2011). Вступ до лінгвістичної прагматики. Академія.
Бацевич, Ф. С. (2007). Словник термінів міжкультурної комунікації. Довіра.
Бачинська, Н. Я. (2011). Лінгвістичні основи формування соціокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей засобами англійського фольклору. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 29, 18–21.
Бігич, О. Б., Бориско, Н. Ф., Борецька, Г. Е. та ін. (2011). Методика формування міжкультурної іншомовної компетентності: Курс лекцій: [навч.-метод. посібник для студ. мовних спец. осн.-кваліф. рівня “магістр”] (С.Ю. Ніколаєва, Ред.). Ленвіт.
Білоус, О. М., & Пянковська, І. В. (2021). Національні варіанти німецької мови (у лінгвогеографічному, соціолінгвістичному, лінгвістичному аспектах): Навч. посібник. Центр учбової літератури.
Жовківський, А. М., & Кушнерик, В. І. (2007). Методичні засади навчання німецької мови в середній школі: Навчальний посібник. Книги – ХХІ.
Загнітко, А. (2012). Словник сучасної лінгвістики : поняття і терміни. ДонНУ.
Загнітко, А. (2020). Сучасний лінгвістичний словник. ТВОРИ, X.
Загнітко, А. П., & Богданова, І. В. (2017). Лінгвокультурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. (Ред. А. П. Загнітко). 3-є вид., перероб. і доп. ДонНУ імені Василя Стуса.
Загнітко, А. П. (2014). Теорія граматики і тексту: [монографія]. ДонНУ.
Зорівчак, Р. П. (1989). Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Видавництво Львівського університету.
Кияк,Т. Р., Огуй, О. Д., & Науменко А. М. (2006). Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Нова книга.
Кудіна, О. Ф., & Пророченко, О. П. (2005). Перлини народної мудрості. Посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. НОВА КНИГА.
Левітін, Т. Л. (2007). Структурні й семантичні особливості відтворення німецько- та англомовних реалій українською мовою. Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського, 5 (46), 1, 16–19.
Манакін, В. М. (2012). Мова і міжкультурна комунікація. ЦУЛ.
Огiєнкo, I. (Митpoпoлит Iлapioн). (2004). Iстopiя уpaїнськoi лiтеpaтypнoї мови. Упоряд. aвт. передмoви i кoментapiв М. C. Tимoшик. 2-гe bид. випр. Haшa кyльтyрa i нayкa.
Огієнко, І. (митрополит Іларіон) (1995). Історія української літературної мови. Упоряд. авт. іст-біограф. нарису та приміт. М. С. Тимошик. Либідь.
Савченко, О. О. (2020). Етнокультурний компонент у семантиці назв елементтів рельєфу (на матеріалі паремій української та української мов) [Дис. канд. філол. наук, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка]. Донецький національний університет ім. Василя Стуса.
Семенюк, О. А., & Паращук, В. Ю. (2010). Основи теорії мовної комунікації : навч. посіб. Академія.
Тарнопольський, О. Б., & Кабанова М. Р. (2019). Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі: підручник. Університет імені Альфреда Нобеля.
Тупиця, О., & Зімакова, Л. (2012). Безеквівалентна лексика: проблеми визначення. Рідне слово в етнокультурному вимірі. У зб. наук. пр. Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. Посвіт, 251–258.
Ходаковська, Н. Г. (2018). Становлення і розвиток кодифікованої норми німецької мови. International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 5 (9), 2, 44−49. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/01072018/5967.
Шмир, М. Ф. (2020). Дидактичні основи реалізації діяльнісного підходу в процесі підготовки вчителя іноземної мови. [Дис. доктора пед. наук. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка]. Репозитарій Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Юханов, О. С. (2008). Німецька лексикологія (лекції, тестові завдання, терміни). Ленвіт.
Borisko, N., Gutnik W., Klimentjewa M., & Ignatenko, T. (2004). Curriculum für den sprachpraktischen Deutschunterricht an pädagogischen Fakultäten der Universitäten und pädagogischen Hochschulen. Ленвіт.
Drössiger, H.-H. (2010). Zum Begriff und Problemen der Realien und ihrer Bezeichnungen. Vertimo studijos, 3, 36–52.
Günthner, S. (2000). Grammatik der gesprochenen Sprache – eine Herausforderung für Deutsch als Fremdsprache? Info DaF, 27, 4. 352–366.
Hecht, D. & Schmollinger, A. (2004). Basiswörterbuch Deutsch als Fremdsprache.
Herrmann, U. (2006). Neurodidaktik Grundlagen für eine Neuropsychologie des Lernens. Beltz GmbH, Julius.
Hofstede, G., Hofstede, G., & Minkov, M. (2010). Cultures and Organizations software of the mind Intercultural Cooperation and Its Importance for Survival. Mcgraw Hill.
Koppensteiner, J. (2018). Ein landeskundliches Lesebuch Österreich, 6, überarb. und aktual. Auflage. Praesens Verlag.
Schippan, Th. (2002). Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Niemeyer.
