Розвиток соціокультурної компетентності майбутніх перекладачів (English)

Анотація

У статті описано результати дослідження перекладу як соціально та культурно зумовленої практики, що виходить за межі суто лінгвістичного підходу. Здійснено ретроспективний аналіз становлення соціокультурного компоненту в перекладознавстві у 70-х роках ХХ століття в контексті переходу від еквівалентності до функціональних, дескриптивних і міжкультурних підходів. Сучасні соціополітичні трансформації мовних систем актуалізують семантичну неоднозначність та соціальні конотації лексичних одиниць, що створює нові виклики для перекладачів. У статті підкреслено роль соціокультурної компетентності як ключової складової професійної підготовки перекладачів. З опорою на матеріали Празької конференції (2003) переклад розглядається як форма міжкультурного посередництва, у центрі якого перебуває особистість перекладача. Обґрунтовано необхідність інтеграції культурного навчання у філологічні освітні програми з метою формування міжкультурної комунікативної компетентності, критичного
мислення та професійної чутливості майбутніх перекладачів.