Робоча програма навчальної дисципліни «Фразеологічні процеси в сучасній українській мові (на матерілі сучасних масмедіа)»
DOI:
https://doi.org/10.32589/2412-9283.42.2025.334935Ключові слова:
навчальна дисципліна, фразеологічні процеси, фразеологія, неофразеологізми, трансформації, медіа, медіадискурсАнотація
Робоча програма вибіркової навчальної дисципліни “Фразеологічні процеси в сучасній українській мові (на матеріалі сучасних медіа)” призначена для студентів першого курсу першого бакалаврського рівня у галузі знань 01 “Освіта / Педагогіка”, спеціальності А4 Середня освіта, зі спеціалізації А4.01 Українська мова і література. Курс спрямований на з’ясування здобувачами освіти причин і факторів інноваційних процесів у національній фразеології (на матеріалі сучасних медіа), основних джерел її поповнення на певному хронологічному зрізі, на виділення тематичних груп неофразем, що зазнають кількісних і якісних змін, на розв’язання проблем унормування та подальшої кодифікації нової фразеології. Отримані знання знайдуть застосування в майбутній професійній діяльності та в повсякденній практиці неофіційного спілкування, слугуватимуть надійним підґрунтям для підвищення комунікативної компетентності всіх, хто прагне до самовдосконалення.
Посилання
Рекомендовані джерела
Основні:
Баган, М. П. (2010). Специфіка фразеологічної реалізації заперечення в українській мові. Мовознавство, 1, 68–75.
Баган, М. П. (2020). Українські паремії психологічного самозахисту: етнолінгвістичний та структурно-семантичний аспекти. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія, 1(43), 26–32.
Бусел, В. Т. (2004). Великий тлумачний словник сучасної української мови. ВТФ “Перун”.
Гоцинець, І. Л. (2004). “…Чорнобиль болем України вічно буде мучити мене…” (семантичний розвиток образу Чорнобиля у мові художньої літератури 80–90-х років ХХ століття). Культура слова, 64, 20–25.
Гриценко, С. (2022). Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2 (32), 9–13. https://surl.li/gmhtpr
Деркачова, О. (2021). Мовна картина Covid-ного світу: український контекст. Język. Religia. Tożsamość, 1 (23), 23–39.
Доброльожа, Г. (2015). Вигукові фразеологізми як відображення світобачення та етносвідомості українця (на матеріалі діалектної фразеології Середнього Полісся). Історико-філологічний збірник з регіональних проблем, 26, 152–158.
Єльнікова, Н. І. (2022). Неологізми у медіатекстах періоду воєнного стану в Україні. У В. В. Сокуренко, О. А. Моргунов, Г. В. Звірянський (Ред.), Підготовка правоохоронців в системі МВС України в умовах воєнного стану (298–300). ХНУВС.
Зацний, Ю. А. (2013). Основи неології та проблеми перекладу неологізмів. Запорізький нац. ун-т.
Івасишина, Т., & Комарова, О. (2023). Фразеологізми як репрезентенти воєнного дискурсу. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Філологія, 1(6), 30–35.
Калякіна, О. О. (2008). Комунікативно-стилістична модифікація фразем у заголовках української преси кінця ХХ – початку ХХІ століття [Автореф. дис. канд. філол. наук, Дніпропетровський національний університет]. Mydisser.com.
Клименко, Н. Ф., Карпіловська, Є. А., & Кислюк, Л. П. (2008). Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. Видавничий дім Дмитра Бураго.
Ковальчук, М. (2013). Перетворення фразеологізмів у газетних заголовках. Рідне слово в етнокультурному вимірі, 134–140.
Кочукова, Н. І. (2004). Експресивно-виражальні можливості трансформованих стійких сполучень слів (на матеріалі української преси кінця ХХ – початку ХХІ століття). [Автореф. дис. канд. філол. наук, Слов’янський державний педагогічний університет]. Mydisser.com.
Лазарєва, І. О., & Чуланова, Г. В. (2021). Використання фразеологічних зворотів у коронавірусних статтях на основі англомовної преси. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія, 25, 191–200.
Патен, І. (2021). “Ковідний синдром” у масмедійній фразеології (на матеріалі української та англійської мов). Проблеми гуманітарних наук. Серія “Філологія”, 48, 122–129.
Пашинська, Л. М. (2001). Джерела походження нових фразем (на матеріалі українських періодичних видань). Проблеми зіставної семантики. Вид. центр КДЛУ, 5, 198–202.
Пашинська, Л. М. (2010). Походження фразеологічних неологізмів (на матеріалі українських ЗМІ). Наук. вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Філологія. Педагогіка. Психологія, 56–62.
Пашинська, Л. М. (2004). Спортивні фраземи-інновації у мові сучасної української преси. Культура слова, 64, 46–51.
Пашинська, Л. М. (2011). Фразеологічні неологізми в сучасному українському масмедійному дискурсі. [Автореф. дис. канд. філол. наук, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України]. Репозитарій Київського національного лінгвістичного університету.
Пашинська, Л. М. (2025). Фразеологічні процеси в сучасній українській мові. Вид. центр КНЛУ.
Пашинська, Л. М., & Школа, Г. М. (2023). Експресивність засобів мовної виразності текстів антологій про російсько-українську війну. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, 26, 1, 117–126.
Пашинська, Л. М., & Школа, Г. М. (2023). Лексика воєнного часу в українських ЗМІ. Міжнародна безпека у світлі сучасних глобальних викликів: єдність, підтримка, перемога, 323–326.
Пашинська, Л. М., & Школа, Г. М. (2023). Лінгвостилістичні засоби відображення воєнних реалій у медіадискурсі. У М. М. Гавриш, Л. С. Козловська, О. Л. Шевченко, Е. І. Щукіна, Л. О. Случайна, О. А. Стишов, С. А. Чезганов (Ред.), Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасних університетів” (с. 122–123). КНЕУ.
Скиба, Н. Г. (2005). Активні фразеотворчі процеси в українській публіцистичній і художній прозі кінця XX – початку XXI століть. [Автореф. дис. канд. філол. наук, Київський національний університет ім. Т. Шевченка]. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського.
Словник української мови: в 11-ти т. (1970–1980). Наукова думка, І-ХІ.
Смерчко, А. А. (1997). Фразеологічні інновації як відображення сприйняття світу. [Автореф. дис. канд. філол. наук, Київський національний університет
ім. Т. Шевченка]. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського.
Ставицька, Л. О. (2003). Короткий словник жарґонної лексики української мови. Критика.
Стишов, О. А. (2015). Джерела поповнення фразеологічного складу української мови кінця ХХ – початку ХХІ століть. Мовознавство, 1, 33–46.
Стишов, О. А. (2003). Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). Вид. центр КНЛУ.
Стишов, О. А. (2015). Неофраземи в суспільно-політичному дискурсі українських масмедіа. Філологічні студії, 4, 19–23.
Тараненко, О. О. (2002). Колоквіалізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови (з кінця 1980-х рр.). Мовознавство, 4–5, 33–39.
Ужченко, В. Д, & Ужченко, Д. В. (2007). Фразеологія сучасної української мови. Знання.
Хома, І. (2023). Фразеологія російсько-української війни: лексикографічний аспект. Мовний простір сучасного світу, 222–226.
Шаповалова, Г. В. (2003). Інноваційні процеси в сучасному медіатексті (функціонально-лінгвістичні аспекти). [Автореф. дис. канд. філол. наук, Київський національний університет ім. Т. Шевченка]. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського.
Шевченко, Л. І., Дергач, Д. В., & Сизонов, Д. Ю. (2014). Медіалінгвістика: словник термінів і понять. Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”.
Шевченко, Л., Дергач, Д., & Сизоном, Д. (2020). Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа. Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”.
Яковлева, Т. (2023). Вигукові фразеологізми періоду російсько-української війни в заголовках масмедійних видань. Вісник ОНУ. Філологія, 28, 1(27), 100–107.
Додаткові:
Городенська, К. (2009). Українська неологія. Українська мова. 3, 137–141.
Демська, О. М. (2010). Вступ до лексикографії. Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”.
Ємчура, Н. Р. (2010). Теоретичні засади визначення неологізмів у сучасному слов’янському мовознавстві. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур, 33–40.
Колоїз, Ж. В. (2002). До питання про диференціацію основних понять неології. Вісник Запорізького ун-ту: Філологічні науки, 3, 78–83.
Колоїз, Ж. В. (2012). Оказіоналізми в лексикографії. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького національного університету, 8, 97–114.
Колоїз, Ж. В. (2003). Тлумачно-словотвірний словник оказіоналізмів. ТОВ “ЯВВА”.
Колоїз, Ж. В. (2007). Українська оказіональна деривація. Акцент.
Косович, О. В. (2012). До питання про суть неологізму в сучасній лінгвістиці. Записки з романо-германської філології, 2, 71–79.
Мазурик, Д. (2002). Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки ХХ ст.). [Автореф. дис. канд. філол. наук, Львівський національний університет ім. І. Франка]. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. https://surl.li/vhikxd
Мазурик, Д. (2002). Нове в українській лексиці. Світ.
Максимчук, В. В. (2010). Особливості лексикографічного представлення авторських лексичних новотворів у сучасних неологічних словниках. Наукові записки: Серія: Філологічна. Вид-во Національного ун-ту “Острозька академія”, 17, 256–264. https://surl.li/xhtyip
Нелюба, А. (2004). Лексико-словотвірні інновації (1983–2003). ХНУ.
Таран, А. А. (2011). Конкурування номінацій у сучасній українській літературній мові: тенденції стабілізації нової лексики. Видавець Ю. Чабаненко.
Туровська, Л. В. (2008). Нові слова і значення. Довіра.
Ганич, Д. І., & Олійник, І. С. (1985). Словник лінгвістичних термінів. Вища школа.
Русанівський, В. М., Тараненко, О. О., & Зяблюк М. П. та ін. (2007). Українська мова. Енциклопедія. Вид-во “Укр. енцикл.” імені М. П. Бажана.
